Врегулювання цивільного спору за участі судді

           Мирне врегулювання спору – або врегулювання за участі судді - стало можливим для цивільного процесу України разом із набранням чинності новою редакцією ЦПК від 15 грудня 2017 року.

           Врегулювання спору за участю судді проводиться до початку розгляду справи по суті. 

         Щоб його провести, суд має постановити ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі. Якщо сторони не досягли консенсусу внаслідок проведення мирного вирішення спору - повторне проведення врегулювання спору за участю судді не дозволяється.

         Зазначимо, сам порядок врегулювання спору таким чином передбачений ст. 201-205 глави 4 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України.

         Переваги такого врегулювання:

- швидке врегулювання спору на ранній стадії;

- проведення засідань у приватному порядку на умовах конфіденційності;

- судове рішення не підлягає оскарженню;

- сторони суттєво економлять свій час та значні судові витрати (держава повертає частину судового збору);

- спір врегульовано, тільки якщо обидві сторони задоволені домовленістю.

         Доречі, в Канаді до 80% справ завершуються саме за допомогою досудового врегулювання за допомогою судді.

         Водночас, варто звернути увагу і на певні недоліки та дискусійні моменти законодавчого забезпечення такої процедури:

- обмеження можливості сторін врегулювати спір за участі судді виключно до початку розгляду справи не дає такої можливості зробити це під час розгляду справи, тим самим обмежуючи ефективність процедури;

- формат спільних та закритих нарад за участю судді, що не підлягатимуть фіксуванню, містить певний ризик;

- неможливість продовження встановленого законодавцем 30-денного строку, впродовж якого сторони мають домовитись (за ч. 1–2 ст. 205 ЦПК) може мати наслідком недосягнення домовленості між сторонами, яким для цього забракне часу; 

- передбачений порядок припинення врегулювання спору за участі судді (з підстав, передбачених п. 1–3 ч. 1 ст. 205), внаслідок якого справа передаватиметься на розгляд іншому судді (якого призначить Єдина судова інформацій­но-те­лекомунікаційна система), а отже існує високий ризик використання недобросовісними сторонами механізму умисного «невдалого» врегулювання спору за участі судді як альтернативи відводу останнього.

         Варто зазначити, що спір не може бути вирішений в рамках мирного врегулювання (ч. 1 ст. 205),  якщо сторона подасть клопотання про припинення врегулювання спору за участю судді, у разі закінчення строку на врегулювання або за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін. 

         Про відповідне припинення врегулювання виноситься ухвала, оскарження якої не передбачене. Цією ж ухвалою суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі.

         Пропонуємо ознайомитися з короткою інфографікою щодо мирного врегулювання цивільного спору, підготовленою за участі суду. 

Врегулювання спору за участі судді в цивільних справах

         Врегулювання спору за участі судді – процедура мирного вирішення спору шляхом проведення нарад за участі судді для досягнення врегулювання такого спору між сторонами, з урахуванням можливих шляхів мирного вирішення на основі судової практики в аналогічних справах зі строком провадження не більше тридцяти днів, з початку проведення.

Дії сторін

1. Подача заяви про проведення/припинення врегулювання спору за участі судді;
2. Участь у спільних та (або) закритих нарадах за участі судді, сторін та їх представників;
3. Надання пропозицій та здійснення інших дій спрямованих на мирне врегулювання спору;
4. Подача заяв про затвердження мирової угоди/залишення позову без розгляду/відмову від позову/визнання позову.

Дії судді

1. Постановлення ухвал про врегулювання спору за участі судді з зупиненням провадження у справі та припинення врегулювання спору;
2. Встановлення строку на врегулювання спору (не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення);
3. Роз’яснення сторонам мети, порядку проведення врегулювання спору за участі судді, їх права та обов’язки;
4. Проведення спільних та (або) закритих нарад з всіма сторонами по справі.

Заборони

1. Надавання суддею юридичних порад та рекомендацій, надавання оцінки доказам у справі;
2. Розголошення сторонами інформації отриманої під час проведення врегулювання спору;
3. Затягування врегулювання спору;
4. Повторне звернення сторін з заявою про врегулювання спору за участі судді;
5. Використання портативних аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису під час врегулювання спору за участі судді;

Обставини за якими не допускається врегулювання спору за участі судді

1. Вступ в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги;
2. Закінчення тридцятиденного строку з дня постановлення ухвали про врегулювання спору за участі судді;
3. Повторне проведення врегулювання спору за участі судді.

Підготувала прес-секретар суду Гранисевич Т.А. за матеріалами інтернет видання «Ти і право»