Булінг: правове регулювання

        Що ж таке «булінг» та яка відповідальність передбачена в Законі Україні «Про запобігання булінгу» за таке діяння? Дослідженням ЮНІСЕФ за 2017 рік встановлено, що близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з цькуванням та агресивною поведінкою, а 24% з них стали жертвами булінгу. До того ж, половина з них нікому не розповідали по ці випадки. 

         З 19 січня 2019 року в Україні набув чинності закон щодо протидії булінгу. Цим законом Кодекс про адміністративні правопорушення України доповнено ст. 173^-4, в якій викладено визначення булінгу, як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі з застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

         Зазначеним законом, зокрема, передбачено систему штрафів за цькування. Наприклад, якщо особа піддала іншу особу булінгу вперше, вона зобов'язана буде сплатити від двадцяти (340 гривень) до п'ятдесяти (850 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо такі дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф мають сплатити батьки. За повторне цькування винуватець повинен буде сплатити від ста (1700,00 грн) до двохсот (3400,00 грн) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Приховування випадків булінгу педагогами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти (850 гривень) до ста (1700 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

         Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

         Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду за місцем вчинення правопорушення.

         Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

         Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

         Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

- поясненя особи, яку притягують до відповідальності,

- пояснення потерпілого та свідків,

- висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),

- речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого, письмові документи,

- матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

         Станом на 07.05.2019 року до суду не надходили протоколи про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173^-4  КУпАП.

Підготувала прес-секретар суду                                               Т.А. Гранисевич